Дієслово має такі морфологічні ознаки: особа, число, час, рід, спосіб та вид, дієвідміна.
В українській мові інфінітив закінчується на -ти, . В українській мові тільки дві дієвідміни, причому визначають їх за 3-ю особою множини (1 дієвідміна – закінчення -уть, -ють; 2 дієвідміна – -ать, -ять). В іспанській мові є неправильні дієслова, які відмінюються за індивідуальними схемами.
Поняття особи в українській та в іспанській мовах збігається (за винятком usted, ustedes, які означають шанобливе звертання). В обох мовах дієслова відмінюються в однині та множині.
На відміну від української мови, в якій є три часи (минулий, теперішній та майбутній), в іспанській їх 14. В українській мові у минулому часі дієслова мають різне закінчення залежно від роду, в іспанській мові такого розрізнення нема.
В українській мові є три способи дієслів (дійсний, умовний та наказовий), а в іспанській – чотири (дійсний, наказовий та два умовних).
Видів іспанське дієслово не має, завершеність або незавершеність дії передається через часи.
Поняття особи в українській та в іспанській мовах збігається (за винятком usted, ustedes, які означають шанобливе звертання). В обох мовах дієслова відмінюються в однині та множині.
На відміну від української мови, в якій є три часи (минулий, теперішній та майбутній), в іспанській їх 14. В українській мові у минулому часі дієслова мають різне закінчення залежно від роду, в іспанській мові такого розрізнення нема.
В українській мові є три способи дієслів (дійсний, умовний та наказовий), а в іспанській – чотири (дійсний, наказовий та два умовних).
Видів іспанське дієслово не має, завершеність або незавершеність дії передається через часи.
Комментариев нет:
Отправить комментарий